Арбузинське міжрайонне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області попереджає про інфекційне захворювання, яким хворіють і тварини, і люди. Для того, щоб тварина не захворіла на сибірку, її необхідно кожного року приводити на планові вакцинації проти хвороби сибірки, які проводять державні установи ветеринарної медицини, ні в якому разі не згодовувати буряки кормові, цукрові, столові, картоплю з залишками ґрунту. Фахівці Арбузинського міжрайонного управління попереджають, щоб уберегтися від інфекційних захворювань спільних для людей і тварин, ні в якому разі не можна дорізати хворих та підозрілих у захворюванні тварин (тобто, якщо Ваша тварина сумна, не активно поїдає корм, відмовляється від води, не піднімається), а необхідно звернутися в державну установу ветеринарної медицини і лікар встановить причину такого стану та проведе лікування. Якщо Ви вирішили в своєму господарстві провести подвірний забій домашньої тварини, викличте лікаря державної установи ветеринарної медицини, який проведе клінічний огляд (встановить чи тварина здорова), дасть дозвіл на забій або відмовить, після забою проведе ветеринарносанітарну експертизу і дозволить споживати м'ясо. Сибірка - гостре, особливо небезпечне інфекційне захворювання всіх видів сільськогосподарських, домашніх і диких тварин, а також людей, яке спричиняється мікробами Bac.anthracis. 2 Хвороба перебігає у надгострій, гострій і підгострій формах, а у свиней - переважно в локальній ангінозній формі. У хутрових звірів сибірка виникає як кормова інфекція. Збудник сибірки належить до числа аеробних споротвірних мікробів і існує у вигляді двох основних форм: вегетативній, тобто у вигляді бацил, які мають форму палички з прямими, ніби обрубленими кінцями і споровій. Вегетативна форма в організмі інфікованої тварини може утворювати "капсулу". Потрапивши в ґрунт, за сприятливих умов (температура зовнішнього середовища не нижче 12 (град.) збудник утворює спору. У споровій формі він може перебувати в ґрунті необмежений час, лишаючись життєдіяльним і зберігаючи патогенність. Ґрунт, заражений бацилами сибірки, тривалий час (70 і більше років) залишається збудником інфекції для сприйнятливих тварин або людини. Основним джерелом сибірки є хвора тварина, яка виділяє збудника в зовнішнє середовище з сечею, фекаліями, молоком, кров'янистими виділеннями ще до того, як з'являються характерні клінічні ознаки.