Чинне законодавство зобов’язує розслідувати нещасні випадки, що стаються на підприємствах, в установах та організаціях. Розслідування проводиться згідно з вимогами порядку, норми якого періодично змінюються відповідно до потреб часу.

01 липня 2019 року набув чинності новий Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві,  який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337. У ньому врегульовано певні недоліки, які мав попередній порядок розслідування, а також запроваджено деякі нововведення.

Передусім новий нормативний акт визначає процедуру розслідування нещасних випадків з усіма застрахованими особами, а саме, з тими, хто працює на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Насамперед, варто навести визначення нещасного випадку, щоб зрозуміти, що саме підлягає розслідуванню.

Нещасний випадок – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Отож, ознакою нещасного випадку є втрата працездатності у працівника або необхідність переведення його на легшу роботу. Ці факти має бути підтверджено відповідними медичними документами (відкрито листок непрацездатності).

Строк давності для розслідування нещасних випадків на виробництві становить три роки з дня їх настання. Проте, у разі встановлення факту нещасного випадку рішенням суду, розслідування проводиться незалежно від дати настання.

Залежно від виду нещасного випадку або його наслідків розслідування проводить комісія впродовж 5 робочих днів з дня її утворення або спеціальна комісія впродовж 15 робочих днів. Комісію утворює роботодавець, а спеціальну комісію – територіальний орган Держпраці. В обох випадках до її складу входить представник Фонду соціального страхування України. У разі потреби, розслідування нещасного випадку може бути продовжено.

Потерпілий, члени його сім’ї або уповноважена ними особа не входять до складу комісії (спеціальної комісії), але мають право одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування, ознайомлюватися з матеріалами розслідування, отримувати витяги та копії з них, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, надавати відповідні пояснення, а також з метою сприяння об’єктивному та своєчасному розслідуванню надавати відповідну інформацію, документи та висновки або сприяти їх отриманню від відповідних органів, установ і закладів тощо.

Голова комісії (спеціальної комісії) зобов’язаний листом до першого засідання комісії поінформувати потерпілого (членів його сім’ї чи уповноважену ними особу) про призначення розслідування, їх права, запросити до співпраці та на засідання комісії (спеціальної комісії), у подальшому надавати інформацію про хід проведення розслідування, ознайомити з матеріалами розслідування на заключному засіданні комісії (спеціальної комісії).

Голова та члени комісії (спеціальної комісії) мають право одержувати усні та письмові пояснення щодо нещасного випадку, проводити опитування роботодавця, посадових осіб та інших працівників підприємства (установи, організації), потерпілих, свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб.

Голова комісії (спеціальної комісії) має право надсилати необхідні запити під час розслідування нещасного випадку, вносити пропозиції щодо розподілу функцій між членами комісії.

Розслідування нещасних випадків, що сталися внаслідок події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів, тобто внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, проводиться з обов’язковим використанням відомостей розслідування такої події, підготовлених відповідними органами (органами досудового розслідування)

У підсумку розслідування комісія (спеціальна комісія) визначає пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом. Рішення щодо цього приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії голос голови комісії є вирішальним.

Крім того, комісія (спеціальна комісія) установлює осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та розробляє план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам.

Усі перераховані відомості зазначаються в акті за формою Н-1, один примірник якого (оригінал) роботодавець має надати потерпілому (членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі).

Варто наголосити, що відтепер для обох видів випадків – пов’язаних чи не пов’язаних з виробництвом – складається акт за формою Н-1, але з відповідною позначкою. Зокрема, якщо нещасний випадок визнається пов’язаним з виробництвом, це позначається великою літерою П (Н-1/П), якщо не пов’язаним з виробництвом – великими літерами НП (Н-1/НП).

Протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім’ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку, мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв’язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.

У разі виявлення в затвердженому акті за формою Н-1 недоліків у оформленні, що не впливають на об’єктивність розслідування, причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та висновки комісії (спеціальної комісії), вносити необхідні зміни безпосередньо наказом роботодавця або органу, що утворив комісію.

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті від нещасного випадку на виробництві, здійснює Фонд соціального страхування України. Обов’язковою умовою для цього є акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом Н-1/П.

Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їхніх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.

Та попри те, що законодавством передбачено відшкодування шкоди працівникові у разі ушкодження здоров’я, найкраще, звісно, дотримуватися вимог охорони праці, а це дозволить зберегти життя і здоров’я.